Вхід на сайт
Пошук
Меню сайту
Міні-чат
200
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Щоденник Тижня української писемності і мови

         З 9 по 15 листопада в Черкаському професійному ліцеї проводиться Тиждень української писемності та мови.

Розпочався він у понеділок зі святкової лінійки, на якій було оголошено план заходів, що в цей період відбуватимуться в нашому освітньому закладі. Лінійка пройшла по-особливому урочисто і завершилася патріотичним флеш-мобом.

  


Святковий настрій в ліцеї створювали і вишиванки, які цього дня одягли і учні, і викладачі, а також стінгазети і агітаційні плакати за чистоту української мови, таблички з крилатими висловами про слово, котрі прикрашали двері всіх кабінетів, та виставка словників і методичних матеріалів, присвячених витокам української писемності та книгодрукування.

Об 11:00 всі охочі ліцеїсти мали можливість разом із усією країною, прислухаючись до голосу диктора Національного радіо, написати Всеукраїнський диктант національної єдності.

Також цього дня  в ліцеї відбувся І-й етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

У рамках Тижня української писемності та мови 10 листопада в ліцеї пройшли виховні години на теми: «Витоки українського друкарства», «Перша українська книга, «Перша українська бібліотека».

Багато інформації про мову пізнавального характеру учні дізналися і під час усного журналу на тему: «Із сивої глибини віків веде початок наша мова», який проводила завідувач бібліотеки Кузьміна О.Ф.

Перегортаючи сторінки журналу, ліцеїсти довідалися про історію літописання, про те, як розвивалася українська писемна мова і про створення української літературної мови. Під час заходу проводилася мовна вікторина та гра «Не заблукай до старості у суржиковому лісі». Остання сторінка журналу була присвячена «поетичному рецепту» М.Т. Рильського: «Не бійся заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля…»

Також цього дня у бібліотеці відкрилася книжкова виставка «Рідна мова солов’їна».

 

 

У рамках Тижня української писемності та мови 11 листопада в ліцеї пройшов конкурс учнівських проектів «Українці відомі світові». Захід, на меті якого було прищеплювати почуття гордості за славетних синів і дочок України, відбувся у формі наукової конференції.

На конференції представлялися такі презентації:

  1. Про відомих математиків, які народилися на Черкащині (підготувала Бровкіна В., науковий керівник Юхименко О.В.).
  2. Про всесвітньовідомих фізиків-українців (підготував Шулюпенко А., науковий керівник Пірус В.М.).
  3. Про біолога й імунолога Іллю Мечникова (підготував Невідомий М., науковий керівник Ясніцька Н.М.).
  4. Про відомого композитора Миколу Леонтовича (підготувала Гручуха Ю., науковий керівник Шевченко Л.В.).
  5. Про художника Казиміра Малевича (підготувала Царик В.. науковий керівник Демиденко Ю.В.).
  6. Про математика Катерину Ющенко (підготувала Гринь В., науковий керівник Дерев’янко Л.С.).
  7. Про історика та громадянського діяча М. Грушевського (підготувала Попович Є.,, науковий керівник Демиденко Ю.В.).
  8. Про вченого та дослідника  Володимира  Вернадського (підготувала Барматова В., науковий керівник Гавриш Т.В.).
  9. Про письменника і кінорежисера О. Довженка (підготувала Кодь Дар’я, науковий керівник  Мишакова А.А.).
  10.  Про  українців, які прославилися в еміграції (підготувала Колесова Б., науковий керівник Мишакова А.А.)

Присутні відзначили високу якість мультимедійних презентацій, у яких були задіяні текст, фото,  графіка та звук. Наприкінці конференції відбулася символічна посвята усіх її юних учасників у науковці.

 


11 листопада пройшов і конкурс декламаторів української поезії. Його головним  завданням було виявити й підтримати обдарованих читців поезії, допомогти їм розкрити себе як творчу особистість.

Кожен учасник намагався показати майстерність та дотримуватися сценічної культури під час читання поезії, тож членам журі нелегко було визначити переможців. Тож було вирішено  відзначити відразу по двох декламаторів:

І місце посіли Дар’я Кодь, яка прочитала поезію «До українців» В.Баранова, та  Валерія Бровкіна , яка розповіла вірш «Мамо, не плач» О. Максимишин-Корабель.

ІІ місце розділили Царик Вікторія з поезією «Я егоїстка» Л. Костенко та Репич Ангеліна з віршем «Стара пісня на новий лад» Б. Олійника.

ІІІ місце у Прокопенка Максима, який виконав поезію «Так ніхто не кохав…» В.Сосюри та в Тіміна Максима, який прочитав «Вона прийшла…» В.Симоненка.

 

 


Згідно плану заходів до Тижня української писемності та мови 12 листопада в актовій залі ДНЗ «ЧПЛ» проходив вечір української пісні «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», на якому прозвучали пісні українських авторів у виконанні дівочого ансамблю ліцею та хору хлопців та дівчат.

  

  Друга частина концерту була присвячена нещодавньому ювіляру, видатному українському поету Борису Олійнику. Розповідь про його життя була представлена у вигляді презентації, а про творчість глядачі вже судили самі, прослухавши пісні на слова поета. Особливо тепло глядацький зал сприйняв «Пісню про матір», яку акапело виконала Валерія Бровкіна. 

По завершенні вечора пісні розпочалося інше дійство – п’єса «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. У ролі режисера виступила вихователь гуртожитку Н.М. Кодь, а акторами були мешканці ІІ поверху гуртожитку. Примітно, що всі ролі виконували хлопці. Глядачам сподобався чудовий спектакль, прекрасна постановка, а також гра і  імпровізація акторів. І що може краще свідчити про вдалу комедію, як не сміх у залі!

 


Насиченим видався і п’ятий день Тижня української писемності та мови. Цього дня учні писали статті на тему: «Культура мовлення черкасців». Аналізувати їх було дуже цікаво.

«Більшість черкасців говорить суржиком», – так починає свою статтю Станіслав  Г. «В школах і навчальних закладах учні спілкуються суржиком і вживають ненормативну лексику, хоча їх там цього й не учать», – сумно констатує Валентин Н. і додає: «З друзями я теж спілкуюся суржиком, а в громадських місцях намагаюся вживати українську мову».

«Більшості  населення Черкас байдуже, якою мовою говорити. Їм байдуже на війну і на все, що відбувається навколо них», – переймається мовною ситуацією в місті Юлія М.

 Цікаво, що для російськомовних учнів паралельне вживання обох мов теж  не є дуже зручним: «…коли спілкуєшся з людиною, яка розмовляє з тобою українською, відчуваєш дискомфорт» (Іван Т.). «Я живу в свободной стране и имею право разговаривать на том языке, на котором мне удобно», – наполягає один із учнів.

Дехто відзначив білінгвізм українців, зокрема черкасців, як позитивне явище, але лише тоді коли йдеться про чисту літературну мову.

Анастасія Г. вважає, що те, що дехто говорить українською, а дехто – російською, саме по собі не є негативним явищем. Хоча про себе пише, що їй значно приємніше спілкуватися «щирою українською». «Зараз молодь почала більше розмовляти українською мовою, тому що це модно та гарно», – пише вона. «Cвоя мова робить вас в очах оточення вищими і патріотичнішими», – підтримує її Аліна Д.

Значна кількість учнівських робіт містила спроби пошуку причин ситуації, яка склалася щодо мови: паралельне вживання української і російської, яке призводить до мішанини слів у мовленні, російськомовні телебачення та мережа Інтернет, порушення норм української в теле- і радіопередачах та  рекламі.

В цілому   можна зробити висновок, що сучасна молодь переймається становищем української мови. Тому практично всі статті завершувалися закликами берегти рідну мову, а деякі навіть патріотичним «Слава Україні!»

 

Цього ж дня паралельно із написанням статті проводилося  і  соціологічне дослідження «Мова в моєму житті», яке показало схожі результати. З ними ви можете ознайомитися нижче.

 

 


 

 


 

 

Поділитися
м. Черкаси, вул. О.Панченка (Я.Галана), 13Тел.: (0472)33-57-13; 55-07-10 (приймальна комісія); Email: proflickua@ukr.net
DimS © 2019